Колектив кафедри екології та технології рослинних полімерів щиро вітає професора, доктора технічних наук Гомелю Миколу Дмитровича, який упродовж 28 років очолював кафедру, фактично сформував її сучасне обличчя та визначав напрями її розвитку, з 70-річчям!
Складно переоцінити внесок Миколи Дмитровича в науку. Він плідно працює в галузі екологічної безпеки та ресурсоефективних технологій. Основні напрями його досліджень: фізико-хімічні основи процесів очищення води та переробки осадів, раціональне використання водних ресурсів у промисловому водокористуванні, захист атмосфери від забруднення токсичними викидами, розроблення ресурсоефективних технологій виробництв.
Розробки Гомелі М.Д. мають вагоме практичне значення: ефективні коагулянти та флокулянти, іонообмінні та електрохімічні методи видалення важких металів і радіонуклідів, технології обробки води для систем охолодження, переробки й утилізації відходів, нові реагенти для хімічної, нафтопереробної та целюлозно-паперової галузей. Його метод очищення стічних вод із вилученням нафтопродуктів працює на виробництві, зокрема на Київському картонно-паперовому комбінаті.
Микола Дмитрович є автором понад 500 опублікованих праць наукового, навчального та навчально-методичного характеру, у тому числі 80 авторських свідоцтв і патентів, 300 статей у фахових виданнях, з яких 76 опубліковано в журналах, що входять до наукометричних баз, 40 навчально-методичних праць, 20 навчальних посібників і 7 підручників. Він також є автором 15 монографій. Про високий рівень наукової та педагогічної майстерності Миколи Дмитровича свідчить і те, що він чотири рази, у 2006, 2007, 2012 та 2014 роках, перемагав у загальноуніверситетському конкурсі й отримував почесне звання «Викладач-дослідник».
За роки роботи він заснував і розвинув наукову школу «Кондиціювання природних та очищення стічних вод», виростивши цілу плеяду фахівців і молодих учених: під його керівництвом захищено 22 кандидатські та 6 докторських дисертацій.
Микола Дмитрович також бере активну участь у розвитку української освіти й науки. Він тривалий час був членом президії навчально-методичної комісії МОН України з екології та охорони навколишнього середовища, експертом з акредитації спеціальностей «Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Хімічна технологія переробки деревини та рослинної сировини», головою секції за фаховим напрямом «Охорона навколишнього середовища» Наукової ради МОН України, членом комісії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Нині є членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, а також міжнародної асоціації SWST (International Society of Wood Science and Technology).
Науковий шлях Миколи Дмитровича розпочався у 1974 році, коли випускник школи із села Тернівка, що на Вінниччині, вступив до Київського політехнічного інституту, обравши органічний синтез. Уже в студентські роки він вирізнявся наполегливістю та схильністю до серйозних наукових досліджень, а вільний час присвячував роботі в хімічній лабораторії.
Після закінчення у 1980 році хіміко-технологічного факультету Микола Дмитрович дев'ять років працював в Інституті органічної хімії АН УРСР, де вивчав малодосліджені реакції йодфосфінів. У кандидатській дисертації «Синтез та реакції диорганілйодфосфінів» (1988) було встановлено механізм їхньої взаємодії з ефірами, спиртами та водою й виявлено нетипову поведінку цих сполук, пов'язану з димеризацією. Перші праці Гомелі М.Д. й нині цитують сучасні дослідники.
З 1989 року професійна доля Миколи Дмитровича пов'язана з КПІ імені Ігоря Сікорського, де він розпочав роботу науковим співробітником кафедри електрохімії. У 1997 році Микола Дмитрович очолив кафедру технології целюлозно-паперового виробництва та промислової екології. Під його керівництвом у 2002 році її реорганізовано в кафедру екології та технології рослинних полімерів, яку він очолював до 2025 року. Докторську дисертацію захистив у 2003 році, звання професора отримав у 2005 році.
Так формувався вчений, чиє ім'я сьогодні добре відоме в науковому світі.
Микола Дмитрович поєднує талант вченого, майстерність педагога і мудрість керівника. Ми вдячні йому за внесок у розвиток кафедри, підтримку колег і турботу про студентів та аспірантів.
Бажаємо ювілярові міцного здоров'я, невичерпної енергії, нових наукових звершень, успішних учнів та родинного тепла!
З повагою, колектив кафедри екології та технології рослинних полімерів!