Співробітники кафедри – ліквідатори аварії на ЧАЕС
Страшні наслідки трагедії охопили цілі регіони, багато міст і сіл, віддалених від Чорнобиля. Київ у цьому списку займає особливе місце. Доля не жартувала з містом. У разі надмірного радіоактивного забруднення повітря, води, продуктів харчування в місті могла виникнути надзвичайно складна ситуація з подальшою проблемою захисту, а можливо й евакуацією 3-мільйонного населення. Ймовірність такого перебігу подій була цілком реальною, якби не відчайдушний опір захисників столиці розбурханій стихії як на підступах до Києва, так і в самому місті.
Вже по обіді 27 квітня 1986 р. у місті були виявлені перші забруднені радіонуклідами автомобілі. А в ніч з 27 на 28 квітня тисячна колона автобусів і вантажівок, які поверталися до Києва після евакуації населення з м. Прип’яті, були зупинені на підступах до столиці. Вранці 28 квітня на терміновому засіданні міськвиконкому керівництво міста з’ясовувало, хто і чому зупинив колону автотранспорту, що поспішала додому на свої автопідприємства, щоб вчасно вийти на маршрути міста. Пояснення давав інженер-фізик радіаційної служби СЕС міста к.б.н. Тацій Ю.О. В тривожній інформації наголошувалось, що в місті несподівано і раніше, ніж можна було очікувати, зафіксовані випадки забруднення транспортних засобів радіонуклідами і що рівень їх забруднення сягає сотень мілірентген, а експлуатація такого транспорту створює реальну загрозу здоров’ю водіїв і пасажирів. Надмірно забрудненою виявилась траса, що з’єднує Київ з Поліським регіоном, а рух транспорту з цього регіону призводить до забруднення радіонуклідами вулиць Києва. 29-30 квітня в місті було зафіксовано різке підвищення радіаційного фону.
В’їзд забрудненого транспорту до м. Києва було заборонено. На дев’яти напрямках до міста були терміново створені дозиметричні пости і розпочато спорудження пунктів санітарної обробки транспорту (ПуСО). Відповідальність за будівництво цих об’єктів, організацію і проведення всіх дезактиваційних заходів покладено на штаб ЦО м. Києва. Для дезактивації транспорту використовувались водні розчини відповідних ПАР. У процесі такої обробки на пунктах накопичувалась значна кількість забруднених радіонуклідами помивних вод, які тимчасово збирали в наземні чи підземні сховища. Критична ситуація вимагала неординарних рішень. Група вчених з КПІ, а саме О.П. Шутько (засновник кафедри екології та технології рослинних полімерів), А.Д. Крисенко та В.П. Басов запропонували технологію очищення забруднених радіонуклідами вод, яка не потребувала створення стаціонарних очисних споруд.
Дезактивацію пропонувалося здійснювати безпосередньо в ємностях-накопичувачах спеціально приготованим розчином ефективного реагенту. Робота проводилася за допомогою спеціальних мобільних установок УПДВ (установка пересувна для дезактивації води), змонтованих на платформах автомобілів КрАЗ (КамАЗ). Через 1-1,5 год. після обробки радіоактивні речовини разом з мулом осідають на дно ємності, а відстояна вода, що відповідає нормам ГДК, відкачується для повторного технічного використання.
Польові випробування запропонованої технології показали високу її ефективність. Ступінь очищення забрудненої води сягав трьох порядків, що на той час і в реальних умовах вважалось недосяжним. Напругу на головних ПуСО північного напрямку м. Києва за два дні було знято.6 червня 1986 р. наказом начальника ЦО м. Києва при міському штабі ЦО було створено групу дезактивації води, до складу якої увійшли фахівці КПІ – автори розробки, водії, прибористи, компресорники. Всього 11 осіб. Контроль якості очищеної води здійснювала служба СЕС м. Києва. Керівником підрозділу було призначено О.П. Шутька, його заступниками – А.Д. Крисенка і В.П. Басова. В липні 1986 р. на Київських заводах “Дормаш” та “Стройдормаш” була створена ще одна модернізована пересувна установка. Мобільність і висока продуктивність установок (1000-1200 м3 очищеної води при разовому завантаженні бака установки реагентом) цілком задовольняли безперебійне функціонування усіх ПуСО навколо м. Києва. Розробкою зацікавилися центральний штаб ліквідації наслідків аварії в м. Чорнобилі та в Білорусії.
Упродовж 1986 р. і до кінця 1987 р. створений підрозділ працював у режимі швидкого реагування та планового чергування на ПуСО Київської області, в 30-кілометровій зоні, в Білорусії та на пунктах помиву техніки Південно-Західної залізниці. За період роботи було очищено до 50 тис.м3 помивних вод. Реалізація розробки та самовіддана праця фахівців КПІ дозволили заощадити державі понад 18 мільйонів крб (в цінах 1986 р.). Крім того, зникла необхідність у створенні стаціонарних очисних споруд на ПуСО, які, до речі, через певний час мали перетворитися на довічні радіоактивні могильники.
Будівництво цих споруд було зупинено і законсервовано.
Рішенням Урядової комісії елементи запропонованої технології та прогресивний київський досвід були використані на ПуСО в 30-кілометровій зоні ЧАЕС, а пересувні установки, розроблені фахівцями КПІ, були запроваджені в полках і дивізіях ЦО СРСР. Про роботу даного підрозділу писала центральна преса на сторінках газет “Правда” від 15.08.1986 р. і “Правда України” від 17.12.1986 р. У 1987 році розробка вчених була відзначена золотою, срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР, а в 1989 р. – висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки.
Аналізуючи результати роботи групи в ті гарячі дні, можна констатувати, що тоді вдалося не просто закрити один із шляхів забруднення міста радіонуклідами, а змінити стратегію захисту. Крім значної економії матеріальних та фінансових ресурсів, було збережено (і це – головне!) здоров’я і життя сотень людей, яких планували направити в активну зону на будівництво, налагодження та обслуговування очисних споруд.
Дякуємо за мужність та самопожертву!
Фінал І Всеукраїнського учнівського конкурсу науково-практичних проєктів «Екоінноватор»
15 квітня на базі кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся фінал І Всеукраїнського учнівського конкурсу науково-практичних проєктів «Екоінноватор».
Цьогоріч конкурс об’єднав талановиту молодь з усієї України навколо надзвичайно актуальних напрямів:
чиста вода;
управління відходами;
екологічні матеріали та біополімери;
зелена енергетика.
Кожен із цих напрямів є критично важливим для сталого розвитку суспільства та збереження природних ресурсів. На перший етап конкурсу було подано 28 проєктів з різних куточків України, кожен із яких вирізнявся унікальністю та актуальністю. За результатами попереднього відбору до фіналу увійшли 12 найкращих робіт, автори яких представили свої напрацювання під час фінального етапу.
Оцінювання проєктів здійснювалося за такими критеріями:
актуальність та новизна - відповідність сучасним викликам і наявність інноваційних підходів;
науковий підхід - обґрунтованість, використання наукових методів, логічність дослідження;
практична цінність - можливість впровадження результатів у реальному житті;
творчий підхід - оригінальність ідей та нестандартність рішень;
презентація результатів - чіткість, структурованість і якість представлення проєкту.
За підсумками конкурсу визначено переможців:
І місце - Сотнік Тимофій із проєктом «Ріпак як альтернативна сировина: від палива до столу»
ІІ місце - Коваленко Софія з проєктом «Рециклінг органічних відходів домогосподарств у біорозкладні матеріали як стратегія мінімізації пластикового забруднення»
ІІІ місце - Матвіюк Назар із проєктом «Екоенергія Полонського краю»
Організатори конкурсу щиро дякують усім учасникам та їхнім науковим керівникам за високий рівень підготовки, креативність і прагнення до пошуку інноваційних рішень у сфері екології.
Бажаємо учасникам подальших успіхів у науковій діяльності, нових досягнень, натхнення та реалізації найсміливіших ідей на благо довкілля та сталого розвитку України! Сподіваємося побачити ще більше талановитої учнівської молоді вже на ІІ Всеукраїнському учнівському конкурсі науково-практичних проєктів «Екоінноватор» у 2027 році!
Всеукраїнська наукова конференція «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років»
Запрошуємо до участі у ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «Чорнобильська катастрофа: медичні, екологічні та соціальні наслідки через 40 років».
22 квітня 2026 року
КПІ ім. Ігоря Сікорського
офлайн + онлайн
участь у конференції – безкоштовна
тези доповідей необхідно подати до 15 квітня 2026 року
Вимоги до оформлення матеріалів та інформація щодо порядку подання тут:
Завантажити інформаційний лист конференції
Київському картонно-паперовому комбінату виповнилося 44 роки!
Щирі вітання з нагоди 44-річчя Київського картонно-паперового комбінату!
Це вагомий етап у розвитку підприємства, що є символом стабільності, професіоналізму та відданості своїй справі. За ці роки комбінат став потужним виробником, надійним партнером і важливою частиною промисловості України.
Бажаємо подальшого процвітання, впевненого розвитку, інноваційних досягнень і нових виробничих вершин. Нехай колектив завжди залишається згуртованим, а праця кожного приносить гордість і гідну віддачу.
Міцного здоров’я, добробуту та невичерпної енергії всім працівникам!
Зі святом!
🧪 Хімія чи 🔮магія?
На ФАПІЕ, кафедра Екології та технології рослинних полімерів, довели, що наука здатна на справжні дива!
У межах проєкту Інженерний тиждень "KPISCHOOL", кафедра екології та технології рослинних полімерів (Е та ТРП) приймала майбутніх еко-детективів - абітурієнтів, які прагнуть рятувати планету за допомогою сучасних технологій.
Наші гості потрапили у світ Eco-Lab. Програма заходу була насиченою та пройшла крізь декілька інтерактивних локацій:
🌈 Color Check та хімічний моніторинг: учасники побачили на власні очі, як вода миттєво змінює колір, викриваючи «невидимих» ворогів довкілля. Кожна зміна відтінку в колбі ставала відповіддю на важливе екологічне питання.
💧 Water Tech (Технології очищення): абітурієнти дізналися, як працюють інженерні рішення, що перетворюють забруднену воду на чисту.
🧪 Lab Vibes (Атмосфера лабораторії): гості змогли відчути себе справжніми науковцями.
Захід завершився яскравими фото для сторіз та неформальним спілкуванням з викладачами і майбутніми колегами.
💧 Хімія чи 🔮Магія? Запрошуємо на Eco-Lab: магія і хімія в боротьбі за чисту🧪✨!
Набридли нудні формули в підручниках? Приходь до нас на ФАПІЕ (кафедра Е та ТРП) і побачиш, як наука перетворюється на справжнє диво!
У межах «KPISchool» ми влаштовуємо колаб, де замість чарівних паличок - пробірки, а замість заклинань - точні розрахунки.
🌈 🧪Що будемо робити?
Color Check: побачимо, як вода змінює колір, викриваючи «невидимих» ворогів довкілля.
Lab Vibes: поринемо в атмосферу справжньої лабораторії, де кожен колір у колбі - це відповідь на питання.
Water Tech: дізнаємось, як сучасні технології очищення творять справжні дива (і це не фокус!).
Student Talk: наші студенти з кафедри Е та ТРП розкажуть всю правду про навчання, практику в лабах та чому бути еко-інженером - це мейнстрім.
Це твій шанс зазирнути за лаштунки університету, потиснути руку майбутнім колегам і зробити декілька крутих фото для сторіз! 📸
Це твій шанс спробувати себе в ролі еко-детектива та дізнатися, як хімія рятує планету щодня. 🌍
🗓 Коли? 25 березня (середа)
⏰ 14:00 – 15:30
📍 Де? КПІ ім. Ігоря Сікорського, Корпус 4, ауд. 210 (Кафедра Е та ТРП)
❗️ Встигни зареєструватися тут:
🔥 Буде яскраво, науково і дуже фотогенічно!
Зустріч з студентами-випускниками ДНЗ «Полонський агропромисловий центр професійної освіти»
У рамках співпраці ДНЗ «Полонський агропромисловий центр професійної освіти» з ТОВ «Понінківська КПФ-Україна» та НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» відбулася зустріч студентів-випускників із представниками виробництва та вищої освіти. Доцент кафедри екології та технології рослинних полімерів Романія ЧЕРЬОПКІНА ознайомила випускників з можливостями продовження навчання у НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», перспективами здобуття вищої освіти та сучасними напрямами підготовки фахівців. Така зустріч стала гарною нагодою для студентів дізнатися більше про перспективи професійного зростання, поєднання навчання з практикою та подальший шлях у професії.
Відкрита лекція "Оцінка життєвого циклу (Life cycle assessment)"
10 березня 2026 року, о 8.30 в рамках освітнього компонента "Екологічна та природно-техногенна безпека" відбулась відкрита лекція для здобувачів першого (спеціальність 101 Екологія) та другого (спеціальність 161 Хімічні технології та інженерія) рівнів вищої освіти на тему: «Оцінка життєвого циклу (Life cycle assessment)».
Лекцію провів Іван Петрович Гетьман - к.х.н., доцент (хімія матеріалів), асоційований професор Лінчепінзького університету, Лінчепінг, Швеція.
Запрошуємо на І Всеукраїнський учнівський конкурс науково-практичних проєктів «Екоінноватор»!
КПІ ім. Ігоря Сікорського запрошує юних науковців до участі у I Всеукраїнському конкурсі науково-практичних проєктів «Екоінноватор»!
Хто може взяти участь?
учні 9–12 класів;
вихованці гуртків еко-напряму;
студенти 1–2 курсів коледжів.
Обирай свій напрям:
💧 Чиста вода - технології очищення та збереження;
♻️ Управління відходами - від сортування до вторинної переробки;
🌱 Екологічні матеріали - біопластик та еко-пакування;
☀️ Зелена енергетика - ВДЕ та енергоефективність.
Головні вимоги:
✅ Проєкт може бути індивідуальним або командним (2–3 особи);
✅ Робота повинна мати дослідницький або прикладний характер;
✅ Дотримання академічної доброчесності - маст-хев!.
🗓 Дедлайн реєстрації: до 20 березня 2026 року.
👉 Як долучитися? Заповнюй онлайн-заявку та додавай тези свого проєкту за ПОСИЛАННЯМ
Твоя інновація — це майбутнє нашої екології! Долучайся! 🌍
Більш детальна інформація на сайті кафедри екології та технології рослинних полімерів.
Запрошуємо на відкриту лекцію "Оцінка життєвого циклу (Life cycle assessment)"
10 березня 2026 року, о 8.30 в рамках освітнього компонента "Екологічна та природно-техногенна безпека" відбудеться відкрита лекція для здобувачів першого (спеціальність 101 Екологія) та другого (спеціальність 161 Хімічні технології та інженерія) рівнів вищої освіти на тему: «Оцінка життєвого циклу (Life cycle assessment)».
Лекцію проведе Іван Петрович Гетьман - к.х.н., доцент (хімія матеріалів), асоційований професор Лінчепінзького університету, Лінчепінг, Швеція.
Лекція пройде в онлайн форматі. Приєднатись до лекції можна за посиланням: https://us04web.zoom.us/j/7303359910068?pwd=AVy0W5Z6j9OC4j0mZYa1NrX3BkyK9A.1
Профорієнтаційна зустріч у Білоцерківському ліцеї "Вектор" – гімназія № 18
Профорієнтаційна зустріч відбулася у Білоцерківський ліцей "Вектор" – гімназія № 18 з учнями 11 класу. Захід провела викладач кафедри екології та технології рослинних полімерів Оверченко Тетяна Анатоліївна. Під час зустрічі учні ознайомилися з актуальними напрямами підготовки, особливостями навчання, перспективами працевлаштування та можливостями професійного розвитку у сфері екології й сучасних технологій переробки рослинної сировини. Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу, що дозволило старшокласникам отримати відповіді на актуальні запитання та краще зорієнтуватися у виборі майбутньої професії.
Запрошуємо на І Всеукраїнський учнівський конкурс науково-практичних проєктів «Екоінноватор»!
У КПІ ім. Ігоря Сікорського стартує І Всеукраїнський учнівський конкурс науково-практичних проєктів «Екоінноватор»!
Мета Конкурсу – підтримка учнівської молоді, яка цікавиться екологією, науковими дослідженнями та створенням практичних рішень для збереження довкілля.
До участі запрошуються:
учні 9–12 класів закладів загальної середньої освіти;
вихованці закладів позашкільної освіти відповідного напряму;
студенти І–ІІ курсів закладів фахової передвищої освіти.
Вимоги до проєкті. На Конкурс подаються науково-практичні проєкти, виконані:
індивідуально або у складі команди з 2–3 учасників;
протягом попередніх років;
за однією темою та в одному обраному напрямі.
Подані роботи повинні:
мати дослідницький або прикладний характер;
відображати особистий внесок учасників;
відповідати принципам академічної доброчесності.
Напрями Конкурсу:
Чиста вода (очищення та збереження водних ресурсів);
Управління відходами (зменшення, сортування, переробка відходів);
Екологічні матеріали та біополімери (біопластики, екологічні пакувальні матеріали);
Зелена енергетика (відновлювані джерела енергії, енергоефективність, переробка рослинної сировини).
Етапи проведення Конкурсу
І етап – реєстрація та попередній відбір. Учасники подають онлайн-заявку та короткі тези науково-практичного проєкту, заповнивши форму за ПОСИЛАННЯМ. Реєстрація триває до 20 березня 2026 року. Подані матеріали проходять технічну експертизу на відповідність тематиці обраного напряму та умовам Конкурсу.
ІІ етап – заочне оцінювання. Журі здійснює заочне оцінювання розширених описів проєктів, аналізуючи їх наукову новизну, практичну значущість, якість виконання. Подання повних текстів проєктів: 6–10 квітня 2026 року. За результатами оцінювання визначаються фіналісти.
ІІІ етап – Фінал. 15 квітня 2026 року відбудеться фінальний етап у форматі публічного захисту науково-практичних проєктів. Фіналісти представляють свої роботи у вигляді: стендової доповіді; мультимедійної презентації. Захист може проходити в очному або дистанційному (online/offline) форматі залежно від безпекової ситуації. Під час фіналу дозволяється використання презентацій, постерів, макетів або моделей за умови їх повної безпеки.
Проєкти виконуються самостійно під керівництвом наукового керівника — учителя, викладача або наукового працівника. Роботи повинні мати дослідницький або прикладний характер, відображати особистий внесок авторів і відповідати принципам академічної доброчесності. До участі не допускаються проєкти, що передбачають використання небезпечних матеріалів або можуть становити загрозу для життя, здоров’я чи довкілля.
Для першого етапу подаються тези обсягом до 6000 знаків українською мовою з описом актуальності теми, мети, етапів дослідження, результатів, висновків і можливостей практичного застосування. Для другого етапу готується повний текст проєкту, що містить титульний аркуш, анотацію до 250 слів, вступ із формулюванням мети й завдань, основну частину з описом дослідження або створеної моделі та висновки з рекомендаціями щодо практичного використання результатів. Для фіналу готується презентаційний матеріал із чітким висвітленням актуальності, гіпотези, методів, результатів і перспектив розвитку проєкту.
Оцінювання здійснюється за стобальною шкалою з урахуванням актуальності та новизни ідеї, наукової обґрунтованості, практичної значущості, творчого підходу та якості презентації результатів.
З детальними умовами проведення Конкурсу можна ознайомитись за ПОСИЛАННЯМ.
Організаційний комітет залишає за собою право вносити зміни до умов проведення Конкурсу з обов’язковим інформуванням учасників через офіційні інформаційні ресурси кафедри.
Організаційний комітет Конкурсу:
Іваненко Олена Іванівна, В.о. декана ФАПІЕ, Голова орг. комітету
Галиш Віта Василівна, В.о. завідувачки кафедри Е та ТРП, ФАПІЕ, Заступник голови орг. комітету
Циганок Людмила Василівна, Президент Асоціації професіоналів довкілля PAEW, Член орг. комітету
Воробйова Вікторія Іванівна, Завідувачка кафедри ЗХ, ХТФ, Член орг. комітету
Тобілко Вікторія Юріївна, Завідувачка кафедри ХТКМ, ХТФ, Член орг. комітету
Громнадська Марина Олександрівна, Викладач ФБТ, Член орг. комітету
Трус Інна Миколаївна, Викладач ФАПІЕ, Член орг. комітету
Твердохліб Марія Миколаївна, Викладач ФАПІЕ, Член орг. комітету
Глушко Олена Володимирівна, Викладач ФАПІЕ, Член орг. комітету
Дейкун Ірина Михайлівна, Викладач ФАПІЕ, Член орг. комітету
Черьопкіна Романія Іванівна, Викладач ФАПІЕ, Член орг. комітету
Зубик Павло Романович, Асистент ФБТ, Член орг. комітету
Викладачі кафедри - переможці конкурсу «Молодий викладач-дослідник – 2025»
Колектив кафедри Е та ТРП вітає Галиш Віту Василівну, Трус Інну Миколаївну та Радовенчика Ярослава Вячеславовича з перемогою у конкурсі «Молодий викладач-дослідник – 2025». Бажаємо подальших наукових звершень та перемог!!!
Ремонт лабораторних приміщень триває!
На кафедрі екології та технології рослинних полімерів продовжується ремонт лабораторних приміщень. Завдяки допомозі ПрАТ «Малинська паперова фабрика – WEIDMANN» було закуплено та доставлено на кафедру 80 м² плитки. Це дає нам можливість завершити ремонт у приміщенні лабораторії №112 навчального корпусу №4, де здійснюється підготовка студентів для паперової галузі. Створення сучасних, комфортних та безпечних умов навчання є надзвичайно важливим для якісної професійної підготовки майбутніх фахівців. Висловлюємо особливу вдячність керівнику підприємства Івану Бояршину, а також Андрію Костюченку, Юрію Шипілову та Марині Саченко за постійну підтримку кафедри, небайдужість та щиру зацікавленість у розвитку освітнього процесу. Ваша допомога — це вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів для паперової промисловості України. Щиро дякуємо за партнерство, довіру та спільну працю задля розвитку освіти й галузі!
Зістріч з учнями Білоцерківського академічного ліцею «Мала академія наук»
19 лютого викладач кафедри екології та технології рослинних полімерів Оверченко Тетяна Анатоліївна відвідала Білоцерківський академічний ліцей «Мала академія наук» в межах проведення профорієнтаційної роботи. Під час зустрічі зі старшокласниками було представлено освітні можливості кафедри, особливості навчання та перспективи професійного розвитку у сфері екології, технології у сфері паперового виробництва і раціонального природокористування. Учні дізналися про актуальність екологічних професій в умовах сучасних викликів, важливість впровадження екологічно безпечних технологій, а також про можливості наукової роботи та участі у студентських проєктах. Майбутнім абітурієнтам було надано інформацію щодо умов вступу, освітніх програм, практичної підготовки та перспектив працевлаштування. Зустріч пройшла в теплій та конструктивній атмосфері: учні активно ставили запитання, цікавилися особливостями студентського життя та можливостями самореалізації.
Запрошуємо до відкритого обговорення проєкту ОПП "РЕСУРСОЕФЕКТИВНІ ЧИСТІ ТЕХНОЛОГІЇ"
Шановні колеги! Запрошуємо до відкритого обговорення проєкту ОСВІТНЬОЇ-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ "РЕСУРСОЕФЕКТИВНІ ЧИСТІ ТЕХНОЛОГІЇ" другого (магістерського) рівня вищої освіти (спеціальність: G1 Хімічні технології та інженерія, кваліфікація: магістр з хімічних технологій та інженерії) 2026-2027 н.р.
Пропозиції щодо програм просимо надсилати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. З будь-яких питань просимо звертатись за телефонами +38 (095) 683-32-92 (Галиш Віта Василівна) та +38 (067) 606-34-59 (Твердохліб Марія Миколаївна). Дякуємо за співпрацю!
З Міжнародним днем жінок та дівчат у науці!
Вітаємо наших науковиць, викладачок, дослідниць, студенток і аспіранток з Міжнародним днем жінок та дівчат в науці!
Календар вступної кампанії 2026
Календар вступу 2026
Обери своє майбутнє!
Обери своє майбутнє! Обери перспективні спеціальності на кафедрі екології та технології рослинних полімерів!
Запрошуємо на навчання!
