Папір та картон широко використовуються в різних галузях промисловості та побуті. Технологічний процес виробництва паперу та картону потребує значної кількості матеріальних ресурсів, теплової та електричної енергії. Основним джерелом волокнистої сировини для виробництва паперу і картону на вітчизняних підприємствах целюлозно-паперової галузі залишається макулатура. Її використання зменшує антропогенне навантаження на навколишнє середовище та є економічно вигідним. Використання макулатури заощаджує деревину, яка є основною сировиною для виробництва целюлози, і зберігає довкілля за рахунок зменшення шкідливих викидів сірко- і хлорвмісних речовин, які утворюються на целюлозних заводах.
Проте в процесі перероблення та утилізації макулатури виникають проблеми, які пов’язані з її більш низькою якістю у порівнянні з первинною сировиною, що призводить до погіршення утримання волокон на сітці папероробної машини, зростання втрат волокна зі стічними водами, а також витрат значної кількості свіжої води, що використовується у виробництві паперу і картону. Збільшення кількості циклів переробки макулатури призводить до укорочення, ороговіння і старіння волокон, а підвищення у композиції паперу і картону вмісту наповнювачів і речовин для проклеювання знижує паперотворні властивості волокон целюлози та створює додаткове навантаження на довкілля.
Виходячи з цього, розробка екологічно безпечного виробництва паперу та картону із макулатури за рахунок використання АПС, що дозволить підвищити ефективність використання вторинної волокнистої сировини, знизити її втрати зі стічними водами, зменшити кількість твердих відходів, знизити споживання природної води і зменшити об’єми стоків, є важливою науково-технічною, соціальною та екологічною задачею.